Люби.

У лабіринтах осені я -- твій

Покірний раб господньої раби,

Читаю для зломовної юрби

Душі своєї згорнутий сувій.

Люби.

Із шумом змішується крик

Про те, що ти моє завітне, грішне,

Що я люблю наближення неспішне

Під цим дощем, побачивши твій лик.

Люби.

Люби мене, як тільки твій

У лабіринтах осені сумної,

Святої, неземної, дощової

Душі неспішний ладен буревій....