Перепиши чорнилами життя,

Розбий минуле обома руками.

Вночі не хочу прокидатись я

аби блукати знову між світами.

А взагалі - то, ні, не зачіпай!

Душа моя вся вилита до краплі...

Те, що судилось завершити дай,

Нехай пророцтва здійсняться прадавні.

Молись за мене. Я не в силі сам

донести крик жалоби аж до Діви,

Я ще язичник, відданий богам,

Немов Фома, не йму у св'ятість віри.

Залиш. Мене все рівно розіпнуть,

Немов Пророка на Череповищі,

І проти мене свідчити прийдуть

Усі страхи, душі моїй найблищі.