Лукавством істину не засліпити, -

Змагайтесь в шармі підлі лицеміри

Ховайтесь в підземеллях віри,-

Все рівно вам війни не зупинити.

Тут руки жмуть скрегочучи зубами

З надією, що вже відплата близько,

А небо темне падає так низько,

Щоб приховати ці криваві плями.

Не вірте їм вони жалю не знають

Тікайте - я переведу годинник

Бо плаче Гіменей немов невільник,

Над клятвами що дві душі ламають.

Хай береже вас, хай загубить кроки

Ця ніч в своїй пустелі безкінечній.

Я знаю час для втечі не доречний,-

Але вже вдосталь мучені пророки.

Відчуй цю мить ти ж чуєш запах крові?

Вже пізно, навіть вітер з ними в змові.