24 серпня 1574 (ніч)

Всі коли пекла. Крики не змовкають.

Рятуйся сам, на кожнім кроці смерть!

І видно навіть як в пітьму зникають

Невинні душі під роздерту твердь.

Ти гугенот, ти поза всім в усьому

А інквізитор твій, - Варфоломій.

Ти не дійдеш скривавлений додому -

Кинься в обійми ночі грозовій.

Час помети, і жорстокого свавілля

Церковним дзвоном прийде, наче звір,

Ти пригадай, я заклинав не вір,

Це тільки перше, тихе божевілля.

Відкрий ті есхатологічні книги,

Перечитай, перемолись богам,

Ти все знайдеш і зрозумієш сам,

Що день цей - день кривавої відлиги.

Від власної руки зійди у вічність.

Лише не дайся ворогу живим.

Не заплямуєш гідність свою цим.

Це наче сон, але реалістичність.

Тікай, Гомора відродилась знову

Шукай Цаор, залишишся живим,

Назад не повертайся вірно слову

Щоб каменем не стати соляним.

← До всіх збірок