Зал твоєму впокориться голосу,

Наче владному русі руки,

Дзвінкий альт так проникне в голову,

Що не зможу очей відвести.

Звуки здіймуться чіткими фарбами,

Сили їхньої не омину,

Бачу, - ангели ніжними барвами

Ллють для бога свого похвалу.

І коли спалахнувши яскраво

Квіти в ноги впадуть замість сліз

Всі з захопленням вигукнуть: «браво»,

Я ж лиш тихо промовлю: «на біс».